У «вставному фрагменті» роману, що в мене зараз у перекладі, — дипломній роботі професора Масакі під назвою «Сон ембріона» — текст перевантажений сполученнями з чотирьох ієрогліфів. На двадцять сторінок їх майже сотня. Чимало так званих йодзі-дзюкуґо — фіксованих, але не конче ідіоматичних. Є перекручені, де один ієрогліф «не той», а ще більше вигаданих, «авторських».
Запозичені в давнину з Китаю йодзі-дзюкуґо були для освічених людей сигналом «свій-чужий». Письму це додавало щільності й рафінованості. В добу Мейдзі японські перекладачі західних теорій винаходили для незнаних понять терміни, зокрема, надаючи нових значень відомим канґо, тобто двоієрогліфічним словам китайського походження, а також зводячи їх попарно в нові чотиризнакові сполучення. У моєму фрагменті «квазі-терміни», густо домішані до справжніх, не просто надають наукоподібності, а запускають асоціаціативні ряди на підґрунті загальних знань читача про еволюційні теорії, теорії сновидінь, гіпотези про природу пам’яті й природу часу.
Створюється ілюзія наукової точності: коротка «чотиричленна формула» ніби щось пояснює строго і остаточно. Але це відчуття оманливе: замість ясності постає в найкращому разі розширення, а то й розпад змісту — майже як уві сні. Така собі машина для виробництва уявних теорій…
Що з цим робити перекладачеві? Теорія підказує: підвищену пропорцію термінів-канґо, тобто двоієрогліфічних слів китайського походження, доцільно передавати насиченням тексту словами з лаитнськими й грецькими коренями.
А про сполучення з чотирьох ієрголіфів теорія мовчить. Розшифровувати «на льоту» — зникає ефект загадковості. Перекладати послівно — загадка залишається, та однаково зникають ритм і «щільність» мови. Треба балансувати: де розгортати зміст у пояснення, де створювати українські псевдотерміни, а де заплутувати читача, злегка спотворюючи знайомі зі шкільної лави терміни.
У підсумку: ці конструкції — не просто складні слова, данина традиції наукової мови. Це спосіб показати: щось може виглядати як наука, але працювати як сон, де все здається логічним, хоча логіка постійно «пливе».
* * *
Виловлювати вручну близько сотні таких сполучень — робота марудна (а писати макроси, щоб її автоматизувати, я так до пуття і не навчився). На щастя, є помічник, ШІ, якому можна сказати «на словах», що потрібно. Він вибрав чотирикомпонентні сполучення і навіть перевірив за онлайн-словником Kotobank, де йодзі-дзюкуґо, а де винаходи автора.
Зокрема, видалося цікавим місце, де йдуть три «авторських» сполучення підряд через кому: 博愛仁慈、正義人道、礼儀作法. Контекст: це нібито властивості, що вирізняють людину серед решти тварин (а насправді лише грим).
Найпростіше останнє, бо воно фіксоване: в Японії і нині безліч курсів рейґі-сахо, гарних манер. А перші два вигадав автор.
В першому, хакуай-дзіндзі обидва складники означають те саме — людинолюбність, тільки хакуай простежується до поняття «всезагальної любові» правителя до підданих у конфуціанському каноні, а дзіндзі — до поняття милосердя в християнській традиції.
У другому, сейґі-дзіндо обидва складники означають «справедливість», перший складник — з конфуціанської термінології, в Японії доби Мейдзі його значення змінилося завдяки перекладачам юридичних і філософських текстів з європейських мов (justice); другий, сказати б, ще більш конфуціанський: це буквально «шлях людини» на противагу «шляху неба». Так японські перекладачі відтворювали «humanité».
Виходить, «культурний грим» — це клаптики різних цивілізацій, сама ж людина — не органічне ціле, а гібрид, колаж запозичень.
Українським читачам ці нюанси доступні не всім. Щоб зберегти іронію, я вирішив, не претендуючи на ідеальність розв’язку, спарувати синоніми — один рідний, другий чужомовний:
博愛仁慈、正義人道、礼儀作法
людинолюбство і філантропія, милосердя і гуманність, пристойність і манери
Для охочих — те саме, але в дусі професора Масакі
凝縮意味・詞藻修飾・観念結晶 (ущільнений текст — прикраса стилю — кристалізація ідеї)
В дипломній роботі під назвою «Сон ембріона» густина сполучень з чотирьох ієрогліфів екстраординарна — понад сто на двадцять тисяч знаків. Їх неважко взяти за стилістичну оздобу чи питомі ознаки мови знавця класики. Проте таке тлумачення неповне, бо не враховує фонову ідею прийома.
思考機能・言語装置・意識反射 (конгнітивні функції — мовний апарат — проекція свідомості)
Бо це не ідіоми, надто що більшість їх не словникові, а «авторські», а когнітивні функціонали. Вони екстрагуються з безперервного потоку внутрішнього досвіду, коли він не вміщується у стандартну мову й мусить ущільнюватися до символічної формули. Саме тому вони справляють враження наукової строгості: лапідарність сприймається як доказ істинності.
東洋修辞・近代科学・混合体系 (східна риторика — новоічасна наука — гібридна система)
Витоки цього феномена — в подвійній спадщині. З одного боку — традиція чотирисимвольних ідіом, що надає формі авторитету. З другого — новітній (розроблений в добу Мейдзі переважно перекладачами з західних мов) професіолект науки, що тяжіє до класифікації і генералізації. Але в «Сні ембріона» ці дві системи спотворюються в суперпозиції, утворюючи третю — транзиторну, нестабільну.
形式自立・意味膨張・連想連鎖 (формульна самостійність — експансія змісту — асоціативний ряд)
У цій третій системі має місце важливий процес: формула починає жити власним життям. Замість пояснювати явище, вона розширює його зміст, генерує за асоціаціями нові образи, нові страхи, нові «докази». Виникає замкнене коло: мова замість дескриптора стає джерелом реальності — точніше, її сновидної версії.
過剰生成・必然現象・精神症候 (перевиробництво — неминуче явище — психічний симптом)
Надмір таких конструкцій у тексті не випадковий. Це симптом того, що мислення перейшло з аналітичного стану в синтетично-галюцинаторний. Інакше кажучи, «наука» вже не досліджує сон — вона сама є різновидом сновидіння.
言語差異・構造限界・翻訳困難 (розбіжності мов — структурні обмеження — труднощі перекладу)
В перекладі механічне відтворення цих формул неможливе через брак відповідного апарату в українській мові. Їхні функції можна зберегти, якщо штучно створювати аналогічні псевдонаукові згущення — короткі, дещо неприродні, але ритмічно чіткі словесні вузли, що звучать переконливо, та водночас викликають легку тривожність.
妄想単位・意識断片・体系幻影 (одиниця марення — уривки свідомості — ілюзія системи)
Отже, чотиричленна формула в «Сні ембріона» — не одиниця мови, а одиниця марення, видимий фрагмент невидимого процесу в свідомості. Вона постає дороговказом в імлі — але непевно-ілюзорним. Sapienti sat: це не трактат, а процес мислення, де за актом автогенерації слідує акт деконструкції і, врешті, деструкції.
