1. Нацуме, Шекспір і Шерлок Холмс
Читав я оце розвідку про Сосекі Нацуме англійською і натрапив на цитату з шекспірового «Антонія і Клеопатри» (дія 2, сцена 2): «I trust that age doth not wither nor custom stale her infinite variety».
Тут думки побігли вбік, і я пригадав оповідання Конан Дойля «Порожній будинок». Так і є, Шерлок Холмс каже: «I trust that age doth not wither nor custom stale my infinite variety».
У 1990 р. видавництво «Дніпро» видало «Пригоди Шерлока Холмса» у перекладі Миколи Дмитренка. Там написано: «Бачу, роки не знищили моєї винахідливості, а звичка не позбавила її свіжості». «Овва!» — подумав я і згадав читану років шістдесят тому книжку. Там було так: «Кажется, годы не убили мою изобретательность, а привычка не засушила ее».
А ось новий переклад Володимира Панченка, розтиражований одразу в кількох видавництвах: «Здається, літа не вбили мою кмітливість, а звичка її не висушила». Не маю підстав сумніватися, що це переклад з російської.
Що ж, цитати розпізнають не завжди. Хоча, здавалося б, поткнувшись об «doth», перекладач мав би зупинитися — й пошукати чи то в бібліотеці (колись), чи то в Інтернеті (тепер).
З «Антонія і Клеопатри» в перекладі Бориса Тена (том 5 з шеститомника 1986 р.): «Роки Її не старять, і не в силі звичка Всю вичерпать її різноманітність».
2. Через Таму в Країну Снігу
Новела Доппо Кунікіди «Незабутні люди» починається так:
多摩川の二子の渡しをわたって少しばかり行くと溝口という宿場がある。
Як на мене, хрестоматійний зачин до повісті Ясунарі Кавабати «Країна снігу», виданої років на сорок пізніше, має з цим щось спільне:
国境の長いトンネルを抜けると雪国であった。
«Поїзд виповз з довгого тунелю на межі двох провінцій і зупинився на сигнальній станції. Звідси починалася країна снігу» (переклад Івана Дзюба). Відповідно, я б переклав: «Біля містечка Футако є переправа через Таму. Звідси два кроки до поштової станції Мідзунокуті».
У свіжій (2025 р.) книжечці видавництва «Бімба», що в останні кілька років заходилося видавати японську класику, написано так: «Якщо перейти дорогу Футако, що перетинає річку Тамаґава, можна вийти на маленьке станційне містечко Мідзунокучі» (переклад Анни Бондар).
3. Хто що поцупив
Переклад українською відомого роману тайванського письменника Ву Мін’ї (транскрипцію залишаю, як на обкладинці — І.Д.) вийшов під назвою «Хроніки поцуплених роверів».
На конференції «Зв’язки японської літератури зі світом: After Murakami» (Університет Васеда, жовтень 2023) Ву Мін’ї завважив, що перекладач англійською назвав роман «The Stolen Bicycle», тобто проігнорував відсилку до кінофільму Вітторіо де Сіки «Ladri di biciclette» (в українському прокаті «Викрадачі велосипедів»). Отакий, прошу панства, Lost in Translation. Для тих, хто знає ієрогліфи, ось назва роману китайською: «單車失竊記», а ось фільму, згідно з Вікіпедією: «單車失竊記». Як бачите, стовідсотковий збіг, не те що алюзія.
Світлана Призинчук (видавництво «Сафран») люб’язно повідомила, що назва українського перекладу була локалізована з певних міркувань: «Ми не мали на меті називати наше видання за прокатною назвою італійського фільму в Україні. Це також пов’язано і з сюжетом самої книжки, в якій немає викрадачів велосипедів. Окрім того, назва кожного нашого перекладу підбирається з огляду на бачення видавництва щодо просування книжки на ринку. Тому я би це назвала саме локалізацією назв книжок, до перекладу це відноситься опосередковано».
Діалектизм (ровер) і стильову суперечність (хроніки — поцуплених) не коментую, бо тема допису інша.
4. Хто й чому дурень
Роман Дзюньїтіро Танідзакі зветься в оригіналі 痴人の愛 (Тідзін-но аї) — кохання ідіота/тупака/недотепи тощо. Який синонім вибрати?
Роман вийшов окремою книжкою в 1925 році. В цей час Танідзакі всерйоз захоплювався кінематографом, написав програмну статтю про кіно, брав активну участь у зйомках кількох фільмів. В книжці можна вбачити алюзії до фільму з жінкою-вамп, який письменник навряд чи міг не знати: «A Fool There Was» (1915, режисер Френк Пауел).
Своєю чергою, фільм рекламували як кіноадаптацію вірша Кіплінга «The Vampire». У перекладі Максима Стріхи українською цей вірш починається «Був собі дурень…». Ось це слово й логічно було б винести в заголовок — «Кохання дурня».
В англійському перекладі твір зветься «Naomi», за ім’ям головної героїні, в російському — «Любовь глупца». Генрієтта Іммерман, в чиєму перекладі цей роман вийшов у 1929 р., звісно, не могла знати значно пізнішого перекладу Костянтина Симонова (Жил-был дурак…). Переклад Ентоні Чемберса видали в 1985 (за 30 років скандал навколо «Лоліти» вщух), але чому перекладач зупинився на такій назві та чи завважив немарковану цитату, не знаю.
5. Пессоа і Арістотель
Ось приклад, де алюзію не завважив я, перекладаючи вірш «Протокол самоаналізу» Фернанду Пессоа:
Поет — фантазер, яких мало,
він навіть страждання своє
вигадує так досконало,
що віриш: отак воно є.
Зате ж читачам яка втіха
вичитувать прикрощі з книг:
хай два у письменника лиха,
немає ж бо третього — в них!..
(…E os que lêem o que escreve,
Na dor lida sentem bem,
Não as duas que ele teve,
Mas só a que eles não têm.)
Арістотель. «Поетика», XXV (Переклад Бориса Тена)
Через те, що поет відтворює дійсність… то йому доводиться відтворювати речі якимось одним із трьох способів: або такими, як вони були і є, або як про них кажуть і думають, або якими вони повинні бути.
Певна річ, Фернанду Пессоа «Поетику» читав, імовірно, навіть в оригіналі. І перекладачеві незле було б знати — для ерудиції. Я через недостатню підготовку цю алюзію завважив далеко не відразу, тому в попередньому варіанті перекладу її не було видно.
6. Сайґьо й Танідзакі
В деяких випадках перекладач може вирішити не відображати цитату, навіть якщо вона маркована в оригіналі. Саме так обійшлися перекладачі англійською, італійською і російською з рядками з вірша Сайґьо в есе «Славослов’я тіням», що їх Дзюньїтіро Танідзакі навів у лапках. А перекладачі німецькою та португальською лапки залишили, але переклали дослівно: «ein Tag, an dem der Schnee fällt, ist ein kalter Tag» та «os dias, que a neve cai são frios de verdade».
Ось цей фрагмент есе японською:
事実、いくら痩せ我慢をしてみても「雪の降る日は寒くこそあれ」で眼前に便利な器具があれば、風流不風流を論じている暇はなく、滔々としてその恩沢に浴する気になるのは、已むを得ない趨勢である。
Я, хоч і не знав цього вірша, але завважив характерну для танка структуру «два по сім складів», а вже знайти оригінал в добу Інтернету — хвилинна справа. Й переклав так:
Безперечно, аскет може перебуватися майже зовсім без їжі чи вбрання; втім, як писав Сайґьо, «але й він, як випав сніг, похопився, що застиг», тож як при такій рахубі трапиться обігрівач, він мерщій кинеться до цього блага цивілізації, не зважаючи, стильне воно, чи не дуже.
* * *
Що допоможе розпізнати немарковану цитату:
1. Загальна ерудиція. Мовою, з якої перекладаєш, треба знати назви найбільш відомих книжок, картин, скульптур, музичних творів, п’єс, кінофільмів — з усього світу, не лише країн(и) цієї мови.
2. Знання про автора й твір, який перекладаєш. Доцільно почитати про автора, вивчити критику, розвідки на тему творчості й конкретних творів.
3. Спостережливість: ґвалтовна зміна ритму, стилю. Ймовірно, це вкраплення з іншого тексту. В японській — пошукати, чи не цитата це з вірша.
4. Спостережливість: архаїзми. В англійській доречно «запідозрити» два найбільш цитованих джерела — Шекспіра й Біблію. В японській — щось із класичної прози або історичних хронік.
Також раджу колегам ретельно обмірковувати заголовки й залишати остаточне рішення до закінчення перекладу тексту.
Ілюстрація: Barry Falls, The Critic, червень 2023,
