Минуло п’ять місяців, відколи я писав про плани перекладу з японської та перспективи їх видання у видавництві «Астролябія». За сприятливих обставин у цьому році вийдуть друком чотири книжки: два романи Дзюньїтіро Танідзакі й два — Ясусі Іноуе, а в наступному ще один чи два томи Танідзакі та великий за обсягом історичний роман Рьотаро Сіби.
Книжки, які виходитимуть, я даруватиму українським бібліотекам у Фуншалі й Токіо.
Далі докладніше про стан підготовки. Як завжди, готовий відповідати на ваші запитання і вислухувати побажання.
Дзюньїтіро Танідзакі. На любов і смак
Жінки та ляльки: кожен молодець на свій взірець
Роман на Goodreads: 3,61
☑ Переклад
☑ Редагування
☑ Коректура
☑ Обкладинка
☑ Верстка
☑ Узгодження
⇒ У друкарні
Чекаємо на передзамовлення
У романі «На любов і смак» (1928 — 1930) Танідзакі розпочав пошук нового ідеалу жінки, зіштовхнув два протилежні жіночі образи, показав суперечність у розумінні естетики західного і східного світів. Це роман про нерішучість і замріяність, життя і вистави, жінок і ляльок, Захід і Схід, старосвітскість і новочасність.
Роман не має справжнього закінчення, кінці не підв’язані, але в тому-то й перчик. Сам Танідзакі сказав якось, що коли ви розумієте героїв, то здогадаєтеся, чим усе закінчується. Прочитаєте — побачите, чи воно справді так.
«Токонома обрамляли підпори, одна з тсуги, друга з криптомерії з гір Кітаяма. З плином часу на них з’явився полиск, хоч ніхто їх і не полірував. Канаме зацікавлено, ніби вперше все це бачив, приглядався до глянсу підпор, до підставки під вазу в токонома, звідки звисали жовті квіти махрової таволги, позирав за поріг, де дощата підлога на ґанку відбивала світло знадвору, ніби дзеркало води».
Ясусі Іноуе. Вітер, ліс, вогонь, гора
Перший український переклад японського історичного роману: зірка і смерть стратега Канске Ямамото
Роман на Goodreads: 3,73
☑ Переклад
☑ Редагування
☑ Коректура
⇒ Обкладинка та ілюстрації
Над рисунками та картами для форзаців зараз працює художник
☐ Верстка
☐ Узгодження
☐ Друк
«Вітер, ліс, вогонь, гора» (1953) — історичний роман про блискучого та амбітного войовника Канске Ямамото, головного стратега легендарного воєначальника Сінґена Такеди, де амбіції, вірність та самурайська честь зображені на тлі бурхливої доби.
Назва роману відсилає до настанови з «Мистецтва війни» Сунь Цзи: «У русі ти повинен бути швидшим за вітер, а в повільному марші — спокійним і таємничим, як ліс; коли нападаєш, мусиш бути нищівним, як вогонь; отаборившись, стань незворушним, як гора; незбагненності позич у темряви, а разючості — у блискавки і грому» (переклад з китайської Сергія Лісняка).
«Ніде нікого, ані живої душі. Скільки широкого степу, він був сам. Полуденне зимове сонце розсипало проміння, але таке немічне, що китиці місканту, що височіли в сухотрав’ї, відблискували сріблом, а не золотом. І стояли непорушні без вітру, наче срібні штандарти».
Дзюньїтіро Танідзакі. Покручений хрест
Нуар і бісексуальні стосунки в заможній японській родині
Роман на Goodreads: 3,65
☑ Переклад
☑ Редагування
⇒ Коректура
☐ Обкладинка та ілюстрації
☐ Верстка
☐ Узгодження
☐ Друк
«Покручений хрест» (1928) не ризикували перекладати європейськими мовами до 1982. Відтворення руйнівної сапфічної одержимості шокує, зображення сімейного життя за часів докорінних змін у японському суспільстві чарує, автобіографічні елементи надають захопливої реалістичності.
Японці перевидають і читають «Покручений хрест» і дотепер. Зробити екранізацію має за справу честі кожне покоління режисерів (приблизно як в Англії — Джейн Остін). Перший фільм поставив Ясудзо Масумура в 1964 році, а далі 1983, 1998, 2006, 2023.
«Спершу я дізнавала докорів сумління, каялася, вагувалася, чи варто щось чинити; але на той час, про який ідеться, зачерствіла й, кепкуючи з власної слабодухості, під’юджувала сама себе. «Якщо за живого чоловіка кохатися з іншим чоловіком негоже, — міркувала я, — то з іншою жінкою — не гріх. Хай як ми зблизимося, йому зась пхати носа в те, що діється між двома жінками!» — ось якими резонами я вмовляла саму себе. Сказати правду, мої почуття д’ Міцуко були вдесятеро, ні, в сто разів жагучіші за почуття д’ відомого вам мужчини».
Ясусі Іноуе. Діаріуш ченця на ймення Просвітлення Первобутнє
Мистецький дух, незламний перед обличчям смерті
Роман на Goodreads: 3,46 (переклади німецькою, французьскою, румунською, італійською)
⇒ Переклад
Згідно з планами, має бути готовий на початку весни
☐ Редагування
☐ Коректура
☐ Обкладинка
☐ Верстка
☐ Узгодження
☐ Друк
Цього року київська школа чаювання, що належить до напрямку Урасенке, відзначає двадцятиріччя. За сприятливих обставин принаймні одна з планованих демонстрацій чаювального зібрання супроводжуватиметься презентацією перекладу роману «Діаріуш ченця на ймення Просвітлення Первобутнє» (1981).
Чому Рікю Сен, засновник чаювального чину, дістає від правителя Японії Хідейосі наказ здійснити самогубство і виконує його, не залишивши жодних пояснень? Відповіді шукає його учень: у бесідах зі знайомцями та самим Навчителем. Атмосфера книги тримає в напруженні. Події змінюють одна одну в повільному ритмі зміни пір року та обертаються навколо вибагливої церемонії чаювання. Це не просто мистецтво, а метафора стану людини, що визначається муками духовного життя і прийняття смерті як мети, якої треба досягти бездоганно.
«Коли поразка роду князя Ходзьо під час облоги фортеці Одавара була вже неминуча, він бився до останнього, обороняючи главу клану.
Фортецю взяли. Косецусая привели до правителя Хідейосі, який звинуватив його в тому, що він призвів до згуби князя. Кажуть, Косецусай відповів, що нинішнє злощастя князя — воля неба, над якою жоден смертний не владний. Хай навіть те, що сталося, зветься згубою, та самурайський рід Ходзьо завжди пишатиметься тим, що його проводар бодай раз підняв на боротьбу воїнів усього краю.
І все, бо що ж іще тут скажеш! Пан Косецусай щиро сподівався, по цьому йому негайно відрубають голову. Але правитель, вражений промовою, відпустив його з миром. Після Одавари ця історія була у всіх на вустах, а Косецусая звеличували як взірець войовника. Більше про його милість Косецусая я нічого не знав».
Рьотаро Сіба. Палай, мечу
Наперекір долі: битися до останнього, коли надії на перемогу нема
Роман на Goodreads: 3,45 (переклад італійською)
⇒ Переклад
Згідно з планами, має бути готовий восені
☐ Редагування
☐ Коректура
☐ Обкладинка
☐ Верстка
☐ Узгодження
☐ Друк
Дія роману (1964) відбувається в період бакумацу, занепаду сьоґунату, що передував Реставрації Мейдзі. Це один з трьох переламних моментів у історії Японії (битва при Секіґахарі, Реставрація та Друга світова війна). Творі Рьотаро Сіби так вплинули на суспільну думку, що до загону Сінсенґумі, який обороняв законну на той час владу сьоґуна, почали ставитися з прихильністю.
Це історія про героя, який присвятив усе своє існування мечу. Епопея, що з провінційної фехтувальної зали веде до вершини легендарного загону Сінсенґумі. Для сільських хлопців смута — єдина можливість здійснити мрію стати самураями. Битви та інтриги закінчуються розгромом прибічників «старого режиму», але герої його не зраджують.
«— Меч живе власним життям. Цей народився в добу Ейсей, коли правління сьоґунів Асікаґа добігало кінця, і не належав ані князям, ані маєтним самураям. Він пролежав у зарослій бур’янами коморі заможної родини в провінції Дева кількасот років, аж поки його вкрали, щоб продати на чорному ринку. Так він від злодія потрапив до рук вашого покірного слуги.
Старий розповідав, наче його зовсім не турбувало, що за таке пряма дорога до в’язниці. Що ж він насправді хоче сказати?
— Я знав, що ти з’явишся, — сказав старий просто.
Інтуїція сліпого підказувала, що молодик, який шукає меч Ідзумінокамі Канесади, не звичайний ронін.
— Цей меч чекав сотні років і таки дочекався — тебе. Я, знаєш, таке відчуваю. Не хочеш за п’ять рьо — бери задарма. Смішно, правда? Що ж, поторгуй зброєю півсотні років — теж зможеш собі таке дозволити.
В його словах брязнуло колишнє хвацтво. Не простий то був торговець зброєю, ой, не простий».