Святкові дні — гарний час для необов’язкових справ. Я зараз, наприклад, надолужую відставання в перекладі роману Танідзакі «Біле — чорне». В останньому перекладеному розділі левова частка — діалоги, з ними доводиться добряче помарудитися. Спробую пояснити, чому воно так.
Здавалося б, прописна істина: персонажі перекладної книжки мають розмовляти, як нормальні люди. А що буде, як діалоги перекласти дослівно?
| あなた、マッチを持っていない？ | Ви, не маєте зараз (вжито конструкцію подовженого способу дієслова) сірників? |
| ここにあります。 | Тут є. |
| ありますは心細いのね、女が煙草をくわえたらマッチを擦ってくれるもんだわ。 | «Є» — річ безнадійна, чи не так, якщо жінка тримає в роті тютюн, сірник черкнути для неї слід, ой (вигук, який вживають лише жінки)! |
| そんなに弁解しないでもいいわ。 | Такою мірою якщо навіть не виправдовуватися, то добре, ой! |
| でもその前に、なぜあたしに返辞しなかったの？ | Далі, перед тим, чому мені-жінці (вжито «жіночий» займенник) не відповіли? |
| ああ、あの時？ | А-а, в отой час? |
| そうよ、──あなたはあれが分らなかったの？ | Так, гей (вигук, що відповідає приблизно знакові оклику) — ви оте не зрозуміли? |
| 分らないこともなかったんだが、どんな合い図をしたものかと思って考えていたんだ。 | Тим, хто навіть не зрозуміла, не був, але який сигнал зробила людина, це подумавши, замислився на деякий час, отак. |
| それにちょっとおッかなくもあったし | До того ж, був ще й трохи перепудився (вжито просторічний синонім). |
| どうして？ | Що зробивши? |
| もし間違えたら大変だと思って。 | А що, як, якщо я помилився, це є жах, подумавши. |
| あなたずいぶん人がいいのね。 | Що стосується вас, то (вжито граматичні частки, які показують, де тематичний підмет, а де рематичний) ви дуже людина добра, чи не так. |
| そう見えるかな。 | Чи так бачиться, еге ж (вжито вигук, який підкреслює твердження, але після частки, що відповідає знаку запитання). |
| 僕を真正面からじっと強く見詰めただろう？ | На мене спереду сильно впритул дивилися весь час (вжито конструкцію подовженого способу дієслова), мабуть так? |
| ああ云う眼つきは普通の女がするはずはないと思ったんだ。」 | Що стосується так сказаного виразу очей, то не має/не може бути так, щоб звичайна жінка робила, це подумав, отак. |
| 「あなた洋行したことがあるの？」 | Таке, щоб ви їздили за кордон (вжито слово, що позначає виїзд у Європу або США), є? |
| 「ないけれども聞いているさ、西洋ではああ云う眼つきをするんだってね。」 | Ні, проте є наслухавшись, еге ж, на Заході так сказаний вираз очей роблять люди, так кажуть, чи не так. |
| 「ふふん」 | Хо-хо! |
Ну от, десь так розмовляють справжні японці. Як не дивно, напортачити з перекладом таких діалогів важче, ніж коли маєш справу з європейськими мовами. Річ у тому, що тут ти мусиш у кожному реченні докопуватися до того, навіщо воно сказане, що мовець хотів добитися від співрозмовника (філологи називають це «прагматикою). А тоді міркувати, як це сказати українською, щоб воно справляло достеменно той самий вплив. Знайдений український відповідник може не те що за синтаксисом відрізнятися, а навіть не мати жодного спільного слова з оригіналом, і це цілком допустимо. Ну, а якщо зважати, навпаки, на слова, в перекладі буде отака (так сказана, хо-хо!) мішанка.
Якщо міряти за такою шкалою, вийде, що англійці, німці чи французи розмовляють практично так само, як ми. Справді, мови ж у них, як і в нас, індоєвропейські. У не дуже вправних перекладачів з європейських мов надто сильна спокуса піти за синтаксисом і лексикою оригіналу, не дуже замислюючись про прагматичний рівень еквівалентності. От і постають у діалогах «картонні» персонажі, але ми сяк-так розуміємо, про що вони говорять.
То що ж, спитаєте ви, казали японці? У мене до першого циклу редагування (переважно я роблю три, перш ніж віддати текст зовнішньому редакторові) вийшло так:
| Ви, не маєте зараз сірників? | — Сірники є? |
| Тут є. | — Є, ось. |
| «Є» — річ безнадійна, чи не так, якщо жінка тримає в роті тютюн, сірник черкнути для неї слід, ой! | — Що значить «Ось»? Коли жінка виймає сигарету, чоловік має запропонувати прикурити! |
| Такою мірою якщо навіть не виправдовуватися, то добре, ой! | — Не варто вибачатися. |
| Далі, перед тим, чому мені-жінці не відповіли? | Скажіть краще, чому ви на мене не реагували? |
| А-а, в отой час? | — Де, в барі? |
| Так, гей — ви оте не зрозуміли? | — Так. Що, не завважили натяку? |
| Тим, хто навіть не зрозуміла, не був, але який сигнал зробила людина, це подумавши, замислився на деякий час, отак. | — Не те, щоб не завважив… Радше, не одразу повірив. |
| До того ж, був ще й трохи перепудився. | Тому й вагався. |
| Що зробивши? | — Не розумію… |
| А що, як, якщо я помилився, це є жах, подумавши. | — А раптом би я помилявся? Був би скандал! |
| Що стосується вас, то ви дуже людина добра, чи не так. | — Який же ви скромник! |
| Чи так бачиться, еге ж. | — Це як подивитися. |
| На мене спереду сильно впритул дивилися весь час, мабуть так? | — Ти ж просто їла мене очима! |
| Що стосується так сказаного виразу очей, то не має/не може бути так, щоб звичайна жінка робила, це подумав, отак. | Я подумав: «Наші так не дивляться!» |
| Таке, щоб ви їздили за кордон, є? | — А ви бували й там, де «не наші»? |
| Ні, проте є наслухавшись, еге ж, на Заході так сказаний вираз очей роблять люди, так кажуть, чи не так. | — Ні, але розповідей про те, як жінки на Заході пускають бісики, наслухався. |
| Хо-хо! | Жінка порскнула сміхом. |
Нагадую перекладачам художньої літератури, що слід зважати на ієрархію рівнів еквівалентності: спершу шукайте, як відтворити прагматичну функцію. Наприклад, у діалогах прагматика — це вплив співрозмовників один на одного плюс вплив на читача, який має, наприклад, комусь симпатизувати чи усвідомити роль персонажа. Припустімо, послав один японець іншого під три чорти. Підберіть рідною мовою вираз, що, по-перше, покаже, чого саме хоче мовець, по-друге, чого добивається автор від читача. Якщо такий вираз лише один, на цьому все.
Якщо ж їх кілька, переходьте рівнем нижче й вибирайте той єдиний, що ближче до оригіналу за значеннями слів і сполучень. Коли ж і тут задача не розв’язується однозначно, дивіться, в якому варіанті ближча до оригіналу структура речень, ще далі — добір слів. Але, повторюю, це вторинне, над нижчим рівнем можна поміркувати, лише якщо на вищому рівні є кілька рівноцінних розв’язків.
Усім зичу творчої наснаги в новому році!
