Комахи-гречкоїди, або ж Зайденстикер і кропива

Один з романів Дзюньїтіро Танідзакі називається японською «Таде куу мусі», дослівно «комахи, що їдять таде». Таде — загальна назва рослин родини гречкових. З неї в нас найпоширеніші гірчак (він же буркун і спориш), щавель і гречка. Що за комахи-гречкоїди?

Це частина прислів’я. Повністю воно звучить так: «таде куу мусі-мо сукідзукі», «серед комах є й такі, що їдять таде, бо їм це до вподоби». Авжеж, «про смаки не сперечаються» — саме так було в радянських перекладачів (цей роман вони не перекладали, але в передмовах і розвідках згадували) та в дисертації про творчість Танідзакі, захищеній в Україні вже в новітні часи.

Подати в перекладі замість прислів’я латинську максиму можна, але комасі-гречкоїдові таке не до вподоби.

Словник прислів’їв (https://kotowaza-dictionary.jp/k0361/) наводить інші варіанти, наприклад, «комахи, які їдять таде, не зауважують, яке воно гірке». Якщо гірке, з гречаних це водяний перець, для людей він узагалі отруйний.

Славетний американський перекладач Едвард Зайденстікер знайшов відповідник «Some Prefer Nettles» (Дехто віддає перевагу кропиві). Цілком логічно, адже кропиву таки їдять, але далеко не всім вона смакує, та ще й штрикає боляче. Наскільки гарний цей розв’язок, можна судити хоча б із того, що згодом він увійшов у славетний японсько-англійський словник Кенкюся.

І почалося.

Поляки: Niektórzy wolą pokrzywy (Деякі віддають перевагу кропиві). Іспанці: Hay quien prefiere las ortigas (Є такі, хто віддають перевагу кропиві). Італійці: Gli insetti preferiscono le ortiche (Комахи віддають перевагу кропиві). Французи: Le Goût des orties (Смак кропиви). Утім, росіяни, перекладаючи кілька років тому з англійської (sic!) написали «Любитель полыни» (Любитель полину), мабуть, натякаючи, що роман не про голод, а про почуття. Хоч, як на мене, з російських прислів’їв ближче було б «Кому и кобыла невеста»…

Задача стояла так: (1) назва має бути часткою прислів’я; (2) прислів’я має бути аналогом «про смаки не сперечаються».

Є в нас таке прислів’я, а саме «на любов і смак товариш не всяк». Зважаючи, скільки уваги приділив Танідзакі в цьому романі наїдкам, напиткам і начинню до них, по-моєму, саме те, що треба. Тож переклад, що незабаром вийде друком, так і називатиметься: «На любов і смак».

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Прокрутка до верху