«Вітер, ліс, вогонь, гора». Дія відбувається в середині XVI сторіччя.
Щось брязнуло. Поруч упала золота монета — кобан. Він підняв її, почав розглядати. Карбоване плетиво з назвою провінції Суруґа, під ним імператорський герб — павлонія.
…
Посланець із Каї з запрошенням на службу до князя Такеди прибув до Канске Ямамото в Сумпу в середині другого місяця 12 року Тембун. Відколи Канске зарубав підозрілого роніна Тайдзена Аокі й урятував рейментаря княжого війська Нобукату Ітаґакі, минуло півтора року. Пропоноване жалування, за словами посланця, визначалося в сто канів на рік.…
Акіяма доповів, що потіснив полк князя Іни. Ворог втратив убитими сімнадцять кіннотників і двадцять п’ять піхотинців і мусив звільнити передпілля в три тисячі канів.
Перекладаючи роман «Вітер, ліс, вогонь, гора», я зустрів таке речення: «Ворог втратив убитими сімнадцять кіннотників і двадцять п’ять піхотинців і мусив звільнити передпілля в три тисячі канів».
Спершу я цього не зрозумів: адже кан — грошова одиниця. Але з’ясував, що площу землі вимірювали вартістю рису, що його можна було там виростити за рік (японською це зветься кандака-сей). В різних провінціях урожай з одного дана (близько 0,1 гектара) заливного поля оцінювався від 0,5 до 1 кана. Відомо, наприклад, що в Саґамі, провінції, сусідній з володіннями князя Такеди, стандартом для одного дана (близько 0,1 гектара) заливного поля був урожай, вартий 500 мон (0,5 кан).
Коли князь Такеда запрошував на службу Канске Ямамото, то запропонував йому 100 канів на рік. Тож відвойована земля могла забезпечити кільканадцять вправних войовників.
1 кобан = 1 рьо = 4,2 мон (15,8 г) золота = 4 бу (золотом або сріблом) = 16 сю (золотом або сріблом) = 4000 мон (мідних монет) = 60 мон (225 г) срібла
1 кан = 1000 мон = 3,75 кг
100 кан = 375 кг або 100 000 монет, таких, як на малюнку (це 25 рьо).
Грошова оцінка кандака врожаю, за якою розраховувалися і податки, хоч і визначалася інспекторами, та все ж була не дуже об’єктивна й залежала від того, наскільки гарні стосунки розпорядник земельного наділу мав із князем. Тому згодом, по встановленні сьоґунату Токуґави, її замінили на натуральну, кокудака, де одиницею став лантух рису (коку, близько 180 л або 150 кг; вважалося, що дорослому цього вистачає на рік). І стали призначати жалування самураям у коку. Грубо, 1 кан = 1 коку.
Зображення: Національний архів Японії
