«Чорне біле» (видавництво «Астролябія», 2024)
Відгуки на Goodreads
Про автора
Дзюньїтіро Танідзакі належить до «великої трійки» письменників Японії XX сторіччя та кількох найвідоміших у світі японських авторів. Його творчість відзначається недосяжним для сучасників синтезом протилежних одна одній традицій — японської та західної. Автобіографічні складники письменник майстерно сплітає з роздумами про долю японської культури та її майбутнє.
Японська література — одна з найпотужніших у світі. Щороку японські видавництва випускають десятки тисяч назв художніх книжок. Твори класиків перевидають десятиріччями, тиражі сягають подеколи сотень мільйонів.
При цьому художній переклад з японської в Україні ледь животіє. З класиків ХХ сторіччя перекладено вкрай мало: кілька авторів, та й тих по кілька книжок чи й по одній, і це я сподіваюся змінити.
Найближчий час я присвячу японській белетристиці. Отаке в мене хобі — «відкривати» японських письменників для українських читачів.
Збірка «Ресторан, де винонують побажання» (видавництво «Кальварія», 2016 р.) доступна в електронній формі.
Про автора
Кендзі Міядзава — один із найбільш читаних і найулюбленіших авторів Японії. Його казки ввійшли до світового фонду анімаційного кіно, і навіть саме життя «бодхісатви Кендзі» стало сюжетом для фільму.
Про автора
Дзюньїтіро Танідзакі — один з тих нечисленних письменників, що рівною мірою володіють конструюванням фабули й естетикою оформлення. В його прозі мистецтво і природна краса сплітаються і творять світ, де мрія невідокремна від гри, реальність та ілюзія доповнюють одна одну, керуючи життям героїв, і тому читач несамохіть втягається в реальність, намальовану неперевершеним майстерником оповіді.
У романі «На любов і смак» (1928 — 1930) Танідзакі вперше висвітлив нові погляди й розпочав пошук нового ідеалу жінки, зіштовхнув два протилежні жіночі образи, показав суперечність у розумінні естетики протилежних світів, західного і східного. Цей роман — не лише перша спроба автора продемонструвати втрату зацікавленості західною естетикою, але й бажання показати зміну тогочасної реальності: розворот Японії в протилежному від Заходу напрямку.
Ще про роман «На любов і смак»:
Комахи-гречкоїди, або ж Зайденстикер і кропива
Про автора
Японський прозаїк, поет і есеїст, найбільш відомий історичними творами. В повоєнну японську літературу, де домінували егобелетристика та твори, зосереджені на емоціях і переживаннях, він повернув епічні традиції класичного роману «моноґатарі», що вплинуло на весь подальший розвиток літератури. Одна з провідних тем романів Іноуе — самотність, часто спричинена почуттям неповноцінності та непостійністю.
«Вітер, ліс, вогонь, гора» (1953) — історичний роман, події якого відбуваються в Японії XVI століття. Цей період, відомий в історії як «Сенґоку-дзідай», доба усобиць, закінчився об’єднанням Японії. Головний герой — блискучий та амбітний войовник Канске Ямамото, який стає головним стратегом легендарного воєначальника Сінґена Такеди. Глибоке розуміння воєнного мистецтва та непохитна вірність Канске допомагають Сінґену в здійсненні прагнення об’єднати японські землі. Це перший український переклад японського історичного роману.
Ще про роман «Вітер, ліс, вогонь, гора»:
Містер з аршином, васал з боккеном
Ясусі Іноуе: Вікіпедія
Про автора
Дзюньїтіро Танідзакі — один з найцікавіших японських письменників ХХ сторіччя. Його твори сполучають модерністський експеримент з традиційністю, відтворення руйнівної еротичної одержимості шокує, зображення сімейного життя за часів докорінних змін у японському суспільстві чарує, а автобіографічні елементи надають захопливої реалістичності.
«Покручений хрест» (1928) — один з найвизначніших романів Танідзакі, який не ризикували перекладати європейськими мовами до 1982.
Любовний трикутник із забороненими стосунками й садомазохістський підтекст, бажання і підозри, удавання та суперечки, збочена та відчайдушна гра проаналізовані з прискіпливою точністю та відтворені з неповторною іронією.
Ще про роман «Покручений хрест»:
Язик до Осаки доведе
Про автора
Ясусі Іноуе — майстер автобіографічної прози. Тому його історичні романи, що набули більшої відомості, вирізняють глибоке проникнення у психологію персонажів, тонкий гумор і мудрість. Традиції старовинних епічних романів «моноґатарі» та белетризованих щоденників «ніккі» відображаються крізь призму досвіду життя, яке припало на сповнене визначних подій ХХ сторіччя.
«Діаріуш ченця на ймення Просвітлення Первобутнє» (1981) належить до пізнього, найбільш зрілого періоду творчості Ясусі Іноуе.
Чому Рікю Сен, засновник чаювального чину, дістає від правителя Японії Хідейосі наказ здійснити самогубство і виконує його, не залишивши жодних пояснень? Відповіді шукає його учень: у бесідах зі знайомцями та самим Навчителем. Роман прославляє мистецький дух, незламний навіть перед обличчям смерті, і змальовує світ чаювання, де пізнають глибинний сенс життя в крихітному чаювальному покої.
Ще про роман ««Діаріуш ченця»:
Кіно і самураї
Про автора
Дзьюньїтіро Танідзакі був великий майстерник епатувати, фрапірувати, шокувати і конфузити. Цензура забороняла його твори, видавці призупиняли друк з політичних міркувань, питання, література це чи порнографія, розглядав аж цілий парламент Японії, а зарубіжні видавництва десятиріччями не наважувалися замовити переклад деяких романів. Тепер він в Україні — приймайте таким, як є.
Підстаркуватий професор замикає на ключ щоденник із інтимними записами, розраховуючи, що його на десять років молодша дружина читатиме й задовольнятиме його бажання. Вона робить те саме. Ключ до її роками притлумленої пристрасті знайдено — але він у руках нареченого дочки. Що чекає в кінці — щасливе життя для всіх, комічна розв’язка чи трагедія? Ключ у ваших руках!
Ще про повість «Ключ»:
Еротика і абетка
Про автора
Рьотаро Сіба, відзначений численними літературними преміями, здобув славу історичними романами. Його творі так вплинули на суспільну думку, що загін Сінсенґумі, який обороняв законну на той час владу сьоґуна, уже не мають за зрадників, а Рьома Сакамото з відомого хіба що історикам персонажа перетворився на діяча, який мало не самотужки підготував реставрацію Мейдзі.
«Палай, мечу» (1964) — це історія чоловіка, який іде наперекір долі: прагне стати справжнім самураєм, коли правління самураїв приречене на занепад, б’ється до останнього, коли надії на перемогу нема. Історія про владу, двобої та інтриги, про героя, який присвятив усе своє існування мечу. Епопея, що з провінційної фехтувальної зали веде до вершини легендарного загону Сінсенґумі.
Ще про роман «Палай, мечу»:
Самураї і видавці
Про автора
Дзюньїтіро Танідзакі багато писав на теми культури, літератури, театру, кіно, суспільного життя, психології, історії, побуту. Його блискуча публіцистика заслуговує на увагу не менше від художньої прози.
Знайомство з культурою Японії варто починати з цього есе, бо прочитавши, наберешся японського більше, як 80 % тих, хто читав щось інше. Хоча й не завжди розбереш, де фотографічне відображення дійсності, а де — плід уяви Танідзакі, відомого містифікатора.
Ще про есе «Славослов’я тіням»:
Будівництво по старосвітньому
