Наприкінці 2000 року з Одри виловили труп. Слідство зайшло в глухий кут, справу поклали в архів. Через пару років більш обізнаний із досягненнями техніки слідчий з’ясував, що такий собі Кристіан Баля продав через газету оголошень телефон жертви. Й почав потроху шукати доказів його причетності до справи. Викликати його на допит він не міг, бо той був за кордоном.
Тим часом 2003 р. невелике краківське видавництво надрукувало роман Кристіана Балі «Амок», не надто високо оцінений критикою. Слідчий, який невтомно збирав інформацію про Балю, засів за читання. Текст, перевантажений лайкою, блюзнірствами й описами всяких неподобств, йому, ревному католику, був щиро огидний, проте він спромігся дочитати роман до опису вбивства, скоєного героєм-оповідачем. І впевнився, що письменник описав самого себе, й він не просто негідник, пияк і розпусник, а й убивця. Надто вже багато збігалося з обставинами справжнього злочину, що їх він знав як ніхто докладно.
Він розкопав ще кілька доказів причетності Балі до вбивства і був цілком переконаний в його провині. Щойно той повернувся до Польщі, його затримали й віддали під суд. І незважаючи на те, що докази були непрямі й не дуже надійні, а покази експертів суперечливі, засудили до 25 років ув’язнення. Сам Кристіан твердив, що не має жодного стосунку до вбивства, натомість упереджені слідчі й суддя запроторили його за ґрати винятково на підстави книжки — витвору письменницької фантазії.
Про історію Кристіана Балі писали в пресі в усьому світі. Зняли два фільми. А 2013 р. Александер Сова видав власним коштом роман «Кома». Це історія письменника, засудженого за вбивство, в якому він не був винний, через написану ним книжку. А також про непевність і відносність того, що називають «істиною».
Три романи Дзюньїтіро Танідзакі, що почали друкувати з продовженнями в 1928 році, мали різні долі. Два, «Покручений хрест» і «На любов і смак», виходили окремими виданнями безліч разів, їх екранізували, перекладали численними мовами. Третій, «Чорне — біле», не видавали окремо жодного разу, лише включили в зібрання творів 1958, а згодом — у повне зібрання 2015 року. Переклади англійською й французькою вийшли в 2018 р.
Ось його сюжет.
Письменник Мідзуно, чиї твори друкують із продовженнями в періодиці, назвав свій останній детектив «Як дійшло до вбивства». Герой-оповідач убиває знайомця (списаного з авторового «шапкового» знайомого в реальному житті), не маючи мотиву й не залишаючи жодних слідів. По виході роману схильному до параної письменникові примріялося, ніби хтось запозичить його ідею, щоб таки вбити нещасного й занапастити самого Мідзуно, спрямувавши на нього підозру. Він гарячково починає писати новий роман за цим сюжетом — щоб запобігти небезпеці, але весь час відволікається, особливо як удається вициганити у видавця якісь гроші, — то на пияцтво, то на стосунки з загадковою жінкою. Аж тут його знайомого таки вбивають, а поліція і справді заарештовує Мідзуно. Той не заперечує, що списує героїв із самого себе, проте, звісно ж, нікого насправді не вбивав. І попереджає, що під тортурами визнає що завгодно. Останні слова роману — «йому завернули руку за спину, й він відчув, як між пальці встромилося щось на кшталт олівця» (хтось із сучасних критиків дотепно завважив, ніби то цілком могло бути настійне нагадування, що пора, нарешті, дописувати обіцяний роман).
Отакі бувають збіги. Критики вбачають у романі «Чорне — біле» елементи сатири на літературну спільноту, пародії на модну тоді в Японії егобелетристику, нарешті, знаходять відголоски літературної полеміки автора з Рюноске Акутаґавою, перервану самогубством останнього. Як на мене, твір не поступається розпочатим того ж 1928 року іншим двом романам.
Вишуканий і виважений стиль, мова, добір слів Танідзакі імпонує мені як читачеві. Одна з перекладацьких технічних задач була передати його періоди так, щоб текст не зробився надто складний для читачів, бо українська мова менш схильна до багатоповерхових конструкцій, але при цьому не впасти в спрощенство, бо тоді це був би вже не Танідзакі.
Український переклад роману «Чорне — біле» готується до видання. Попереднє замовлення розпочалося: ВИДАВНИЦТВО АСТРОЛЯБІЯ
